Страна Мастеров – сайт о прикладном творчестве для детей и взрослых: поделки из различных материалов своими руками, мастер-классы, конкурсы.

Новые работы в разделе «Стихи»

Летние каникулы

Каникулы - каникулы ура - ура - ура!

Каникулы - каникулы жара - жара - жара!

Купаться, а ни в школу мы ходим по утрам

Каникулы , каникулы , жаркая пора!

 

Школа пришла

Школа пришла , закончилось лето

Мы не купаемся - да!

Первое , первое сентября , школа ? - да, да , да!

Мы собираем "листья-гербарий" 

Букет из цветов

Нам не найти.

Что бы цветочек найти на полянке

Нам нужно не мало сил!

 

Каналу Диснею просвещенно

Канал Дисней

Канал Дисней

Люблю тебя я сильно!

Канал Дисней 

Канал Дисней

Люблю тебя я очень!

В Москве и Зауралье!

На море

             и

                  в горах!

Люблю я тебя!

Люблю я тебя!

Дисней судьба моя!

Персонажи твои..

Незабываемые!

И фразы их...

Незабываемые!

И я тебя люблю!

В Москве и в Зуралье !

И в поле и в горах

И даже в Диснейленде 

Не раз уже была!

 

Фильмы

Фильмы бывают разные,

Хорошие и плохие.

Красивые в них костюмы!

А в некоторых и плохие...

Где замки есть феи , клоуны!

А где есть один персонаж.

Но фильмы для всех одинаковы

Хорошие или плохие!

   Песенка лесных бабочек

Жили - были , жили-были

Бабочки в лесу!

Все смеялись хохотали 

Каждый вечер все играли

И опять же хохотали!

 

Мои стихи
Стихи
1 5
Дед Мороз, Снегурочка, зайчик
Поделка, изделие, Скульптура, Стихи
4 98

Всем доброго времени суток. Вчера дочь(ученица 3 класа) пришла домой с заданим по украинскому языку написать сочинение, сказку, стих и рисунок. Тема:о доброте. Вот, что получилось у мамы;) 

Дитячі мрії

 

Про що мріє дитина маленька?

Мужні хлопчики, дівчатка красиві?

Що бажає дитяче серденько

Щиро, сильно, безмежно, сміливо!

 

Вони мріють про сонце і небо!

Мир і спокій у рідній країні!

Щоб жили довго мама і тато!

Щоб щасливі були всі родини!

 

Вони мріють про справжнього друга -

Щоб і в радості, й в горі, й назавжди!

Вірять в те,що можливо прожити

Без обману,без сліз і без зради!

 

Вірять діти в любов та надію!

В Бога вірять всім своїм серденьком!

Просять радості,щастя й любові

Не для себе – всім дітям маленьким!

 

Діти…Сенс життя для дорослих

Сенс буття для любої держави!

Як же хочеться бачить щасливих

Всіх дітей – бо чужих не буває!!!

 

Не буває,щоб погляд,чи голос

Не торкався дорослого серця!

Бо ж дитина – малесеньке сонце

Яке щирою правдою ллється!

 

Як же хочу,щоб кожна Людина

Берегла й цінувала дитинство!

Щоби кожна маленька дитина

Не з книжок знала про материнство!

 

Хай же мрії збуваються ваші!

Всі: про сонце й про торт солоденький!

Про любов,про батьків та про друзів!

Мрії щирі у ваших серденьках!!!

 

Чарівна посмішка

(казка)

         В одному великому місті жила маленька дівчинка Віра. Вона була звичайною дитиною. Якщо взагалі можливо дитині бути «звичайною»,адже всі діти – це маленькі загадкові планети…

Так і Віра була з однієї сторони звичайна – худенька,маленька,з двома довгими кісками і маленькою ямочкою на щічці. З іншого боку вона була мрійлива, мовчазна і часто задумливо-сумна…

         Одного разу дівчинка поверталась додому. Дорога вела через міський парк. Вже вечоріло. Осіннє листя тихо шаруділо під чобітками. Легесенький вітерець грався з маленькими листочками, наче з пір’їнками, то піднімаючи їх, то розкидаючи на лавки та на капелюшки перехожих. Віра йшла задумливо та не поспішаючи. Чомусь їй дуже не хотілося додому. Потрібно було вивчити уроки та прибрати в кімнаті – вона ще вчора обіцяла це мамі. Вірини батьки недавно переїхали в це місто. Нова школа. Нові вчителі. Нові пейзажі за вікном. І зовсім немає друзів. Вже три місяці вона жила тут,але друзі чомусь не з’являлись.

         «- От би потоваришувати з ким-небудь! » - сумно подумала дівчинка: «Разом би ходили в кіно, їли морозиво, розповідали таємниці…»

«- З таким настроєм друзі не з’являються! » - раптом почула чийсь голос дівчинка.

«- Мабуть, здалося!» - подумало дівча і сумно побрело далі.

« - Ні, тобі не здалося! Друзі не з’являються самі по собі – дружбу потрібно заробити!»

«- Хто це? Хто це зі мною розмовляє?» - запитала дівчинка. Чомусь Вірі було зовсім не страшно, а навпаки -  страшенно цікаво.

« - Це я! Подивись уважніше!»

Дівчинка глянула в різні боки і не відразу помітила маленького, сіренького горобчика. Він сидів майже перед самісіньким носом у малечі.

         «- Привіт!»

         «- Привіт!» - відповіла Віра: «А хіба так буває, щоб горобці розмовляли?»

         « - Мабуть буває, раз ти мене чуєш! » - відповів сіренький.

Дівчинка розгубилася і не знала ні що сказати, ні що робити.

         «Я знаю,що тобі дуже самотньо!» - продовжував горобчик: «Ти хочеш потоваришувати з ким - небудь. А ще ти сумуєш за друзями з твого рідного міста».

         « - Звідки ти все знаєш?» - запитала Віра . «Мабуть він переїхав також у це місто зі своїми батьками-горобцями» - подумало дівча.

« - Ти правий. Я дуже хочу, щоб у мене був друг. І ще – я сумую за моїми друзями…» - промовила сумно Віра.

« - А давай завтра ми спробуємо знайти тобі друга? » - сказав горобчик: «Тільки для цього потрібно виконати два завдання. Перше завдання – перестати сумувати. Друзі з твого міста назавжди залишаться твоїми друзями. Вони будуть щиро раді тебе бачити, коли ти приїдеш до них в гості. І в загалі ти можеш їм завжди зателефонувати і розказати всі свої новини…Друге завдання – посміхатися! Починаючи з цієї хвилини ти повинна посміхатися всім дітям. Домовились?»

« - Якісь дивні у тебе завдання!» - сказала Віра: «Та я згодна, домовились!» - відповіла дівчинка вже веселіше.

В ту ж хвилину горобчик змахнув своїми сіренькими крильцями, злетів з гілочки і зник. Віра скоренько пішла додому.

 Зранку дівчинка зателефонувала друзям зі свого рідного міста. Вона розповіла,як сумує за ним і,виявляється, вони за нею теж. Дуже радісна і тепла розмова вийшла. Побажавши один одному гарного дня, діти пішли до школи. Коли Віра зайшла до класу вона, як і велів горобчик, всміхнулася. Всі учні всміхалися у відповідь. Віра сіла за парту і почала готуватися до уроку. Через хвилину до класу зайшов Андрійко – сусід по парті. Хлопчик уже трохи звик до мовчазної Віри, тому ввічливо сказавши: «-Привіт», почав витягати книжки та зошити.

«- Привіт! Сьогодні такий гарний день! Як твої справи?» - весело загомоніла Вірочка. Від несподіванки хлопчик аж сів на стілець.

 «- Все добре. Вчора наша футбольна команда   перемогла команду із 4-А, а сьогодні ми змагаємося із 4-Б. Якщо хочеш – приходь подивитися. Мені буде дуже приємно!» - затараторив Андрійко.

« - Добре. Я з великим задоволенням прийду!» - відповіла Віра.

Це був маленький початок великої та міцної дружби.

Почався урок.

За вікном кружляли жовті та червоні листочки.

Сіренькі горобчики весело цвірінькали на гілочці.

 

 

 

Чому дорослі не посміхаються?

(оповідання)

Я дуже люблю вдивлятися в обличчя людей. Це одне з моїх улюблених занять. Кожне обличчя по своєму гарне,унікальне і неповторне. При цьому я чомусь не помічаю ні зачіски ні капелюшка – я бачу тільки очі та посмішку.

Посмішка…Дивовижна здатність людського обличчя. Чи не так?

Я живу в невеликому містечку. Ходжу в школу. Додатково займаюся англійською мовою,акробатикою та спортивно-бальними танцями. Кожного дня мені доводиться багато ходити містом і по дорозі  я зустрічаю багато дорослих. Таких різних і  водночас однакових дорослих… Одні поспішають додому після роботи. Інші,навпаки,тільки-но вийшли на вечірню прогулянку. Та майже у всіх є одна спільна риса – дорослі не посміхаються…Зовсім не посміхаються!!!Хіба це можливо?!!

         Я часто міркую над тим – в чому причина? Мабуть у дорослих багато важливих занять та різних проблем. Вони ходять на роботу,заробляють гроші. За ці гроші вони вдягають і годують своїх дітей…І так із дня в день…Багато клопоту у дорослих – ми, діти,  не розуміємо всієї важності їхнього життя.

Ми не розуміємо! Мабуть тому ми посміхаємося частіше! Ми посміхаємося,коли бачимо малесеньке цуценя… Ми посміхаємося, коли кошенятко грається пір’їнкою…Ми посміхаємося,коли сніжинка впаде на наш носик…Взагалі ми, діти, посміхаємося у відповідь!  Своєю посмішкою ми відповідаємо цілому світу! Гарному,дивовижному,цікавому і неповторному світу! Ми вміємо бачити світ саме таким!

Мабуть,коли ми подорослішаємо ми також перестанемо посміхатися. У нас просто бракуватиме для цього часу. Ми не будемо помічати, такі важливі для дітей, різні речі. Ми будемо завжди поспішати і вирішувати важливі проблеми..

У на просто е буде часу для посмішки…

Та і уявіть собі хоч одно дорослого,який йде по вулиці і посміхається??? Інші дорослі подумають,що він з іншої планети! А він, як варіант,  міг би бути просто щасливим…Міг би просто,як в дитинстві, побачити світ з іншої сторони…

 

 

Поборуєва Поліна

учениця 3-А класу

Охтирської гімназії

Охтирської міської ради

Шкільні завдання...пишуть мами)
Словотворие, Стихи
3 4

 Доброе время суток. Сегодня мне захотелось поделиться с Вами моими стихами. Судить Вам.Мне почему-то это стихотворение очень дорого. Я сразу мысленно вспоминаю детство.И становится на душе тепло и светло.

 

Сон в детство.

Сегодня я в детство вернуться мечтаю.

В тот сказочный, милый сердцу край

Я там, в облаках как птица летаю.

И вижу ворота в небесный рай!

 

Там капля росы как янтарь, как жемчуг.

Там пахнут цветы, там душистый мед.

Деревья на ухо мне что-то шепчут

И ранней весною тает лед.

 

Там в чистом пруду золотые рыбки.

Кузнечик стрекочет, плывут корабли.

Там просто счастливые детства  улыбки.

И белые лебеди и журавли!

 

Там очень красиво, но просто как в сказке!

Ковыль на горах и клубника в саду.

Цветут, колыхаясь, в поле ромашки

И я по этому полю бреду…

 

Я там веселюсь, пою, улыбаюсь!

И кажется, счастью конца не будет…

Но вот, звонок, и я просыпаюсь

И снова живу, как все взрослые люди…

Сон в детство.
Стихи
1 3
Нарыла тут....
Стихи
Я верю в чудеса
Стихи
4
Коллекция моих стихов (буду пополнять).
Стихи
9
Владимир Шебзухов Басни, притчи
Стихи
3 10
Стихотворная минутка
Картина, панно, рисунок, Стихи
2
***I LOVE you***
Стихи
Котик
Стихи
8
Пока часы двенадцать бьют...
Открытка, Стихи
10 17
Осенняя грусть. Монотипии и стихи.
Картина, панно, рисунок, Стихи
7 123
Для души.
Стихи
8 75
Хочу...
Стихи
4 6
Подруга
Стихи
2
Талисманы 2014 года - деревянные лошадки
Декор предметов, Игрушка, Стихи
9 115
Времена года
Стихи
1 4

Июнь, я дома, сети интернета
Одна лишь мысль: как не «упасть»
И грусть промелькивает где-то
В душе всего одна напасть

Как дальше жить? Вся жизнь без смысла!
Работа, дом и нет друзей,
И нет любви, что самой «чистой»,
Но ничего уже не нужно мне теперь.

Но вот «ВКОНТАКТЕ» сообщение,
Знакомство предлагаешь ты,
А я боюсь, боюсь общения
Вдруг разобьешь мои мечты!

Мечты о жизни, о которой я незнаю,
О той, где я и не была
И о любви, что «неземная»,
Которую я испытать так и не смогла.

Но сделав вдох, решаюсь: будь – что будет!!!
В конце концов, я не теряю ничего.
Пускай меня за все осудят,
Но я хочу узнать тебя всего.

И вот тот миг!
Когда ты мне навстречу,
Идешь с друзьями, а у меня лишь мысль:
Быть может я пройду и не замечу,
Как-будто то не я и просто б разошлись!

И разошлись бы, так и не узнав друг друга,
Но улыбнулась я и ты узнал.
Ты подошел ко мне так смело, как к подруге,
Оценивающим взглядом «обнимал».

Ты был так мил, красив и так держался смело,
А я боялась даже посмотреть тебе в глаза,
Запомнила твой образ, и не посмела
Сказать, какие-либо лишние слова.

Признаюсь честно, тебя впускать я не хотела
В свою бессмысленную жизнь.
Но ты вошел, и я не пожалела,
Сказав себе: будь смелой и держись!

Ты дал мне многое: уверенность и силы,
Поверил в то, что я смогу:
Смогу быть лучше, смогу быть умной и красивой
И я навеки эту веру сберегу.

Ты научил меня любить по-новой,
Ты научил поверить вновь в мечту,
В мечту о жизни: о счасливой, долгой.
И научил идти вперед, не в пустоту.

Люблю тебя! Люблю – и это счастье!
Хочу я каждый миг с тобою быть,
И наша встреча, знаю, не напрасна,
Ведь быть с тобой – а значит жить!!!

#Кононова Ирина#

Нахлынуло (сочинила)
Стихи
3
немного грустно..
Стихи
Может быть это только лишь Осень ?(мои...
Стихи
8 52

Это было написано в 2005 году

 

Снова осень.Листья на дорогах.

В золото одетые леса.

Молодость безжалостно уходит.

Исчезает девичья краса.

Белый снег печаль собой укроет

Лишь для виду,а, в душе любя,

По ночам я волком тихо вою...

Просто не могу я без тебя.

Не просите.Не хочу!Не надо!!!

Я любовь не буду очернять!

Та обида будет,как награда,

Если ее правильно понять.

Мы сейчас с тобою просто дружим,

Но тоскливо очень быть одной,

Но молитвами моих подружек

Новая любовь придет весной.

Подойдет,и тихо сядет рядом,

В мире видя лишь меня одну...

Просто мне ее дождаться надо,

То есть просто подождать весну.

***

Почему же близкие люди

Лишь гнобят друг друга,любя?

Разливается яд на блюде,

Что сготовлен был для себя.

Человек своей злостью не травится,

Как не травится ядом змея.

Но зачем он при этом кусается,

Упрекая при этом себя?

Люди!Близкие!Вы снова глухи

К обращению любимых душ!

И,отмахиваясь,как от мухи,

Снова злость,как холодный душ!

В доме войны,как на Востоке,

Но итог победы один:

В этой жизни за все уроки

Нам платить,видно,до седин.

Как же нам объявить перемирие?

Чтоб как не было той войны,

Словно жили всегда мы в мире,

Лишь любовью друг к другу полны.

Верю я,что пока мы живы,

Мы успеем все поменять...

Люди!Близкие!Вы ворчливы,

Но мне хочется вас обнять,

И,возможно,даже понять.

 ***

2008 год

НОВАЯ ЖИЗНЬ

Подарите мне новую жизнь.

Я б иначе ее прожила,

Я б достигла упехов других,

Тех,что здесь достичь не смогла.

Родилась бы в другой стране,

Может, в Англии,или в Перу...

И тот номер,что здесь набрала,

Я в той жизни не наберу.

Я не встречусь в той жизни с Ним.

И не с Ним будет первая ночь.

Свою жизнь проживу с другим,

И рожу не сына,а дочь.

Дочка будет красивой и милой,

Ангелочек,каких поискать...

И отца ее я б любила,

И была б и жена,и мать!

Стоп!Вот тут я уже не права!

Как же сын?Он мне нужен таким!

Хулиганистым,крепким,забавным...

Он любой будет мною любим!

Ну,а если подумать просто -

Не хочу ничего менять.

Школа,ВУЗ,жизненный опыт

И страна...Мне Россия - мать!

В этой дни и хорошие были,

И плохие(как опыт учту).

Нет.Другой мне не надо жизни.

Я иначе прожить не смогу.

 ***

Полуслужанка,полуневеста,

Полуколдунья,полупринцесса,

Полукрасавица,полуурод.

Полулюбовь не каждый поймет.

Полуцарица,полурабыня,

Полуподруга,полуврагиня,

Полубогня,полужена.

Наполовину тебе нужна.

Полулюбимый,мой полудруг,

Полухозяин,полусупруг,

Полуреальный,полуфантом.

Только ты нужен мне целиком.

***

2009 год

Я ждала тебя долго-долго,

Чтоб любить тебя сильно-сильно.

Я мечтала:ты будешь доброй

Славной девочкой.И очень красивой.

У тебя будут мамины глазки,

И пышные волосы папы.

Ты будешь принцессой из сказки,

Которой незачем плакать.

Радость в дом мой пришла случайно,

Когда все потеряли веру...

Но не я!Я ждала отчаянно,

Зная:счастье за этой дверью,

Дверью с надписью "Гинеколог"...

Очень милая доктор-женщина

Подарила мне первое фото,

На котором я стала помешана.

И сейчас еще ностальгирую

По прекрасному тому времени.

Как светились глаза улыбкою,

Украшая меня,беременную.

Я ждала,как цветочек аленький:

Ну когда ж ты родишься,деточка?

И...родился мужчина маленький,

Но слегка похожий на девочку.

У тебя глаза голубые,

И кудрявые волосы мамы.

Но ты по-мужски очень сильный,

И не по-детски упрямый.

И какое,в сущности,дело?

Мальчик,девочка,сын ли дочка?

Я люблю тебя не за тело...

Ты ребенок мой.

                              Ты есть.

                                               Точка.

 ***

2010 год

ОДА БЮРО

Я всем хочу сказать спасибо.

И труден пусть к успеху путь...

Наше бюро - большая глыба.

ЕЕ так просто не свернуть.

Любимый шеф - он строг и важен,

Дает начальника порой,

Но,защищая нас, отважен.

Он за бюро стоит горой.

И нянюшка всея отдела,

Красотка и душа бюро,

Старается,весьма,умело,

Урвать о "царских" нам щедрот.

Еще у нас есть Катеринка,

Чей звонкий и веселый смех

Нам добавляет веселинку

И заряжает на успех.

А вот пришел к нам дядя Юра,

В дела отдела быстро вник.

Он тоже уважает юмор,

Что украшает жизни миг.

И я,ваш скромный креативщик,

Вернулась к вам,спустя года

В бюро,чтоб добрый позитивчик

Не изчезал здесь никогда!

Всех поздравляю с Новым годом!

Сей тост всерьез не принимать...

Мы отдохнем,и плодотворно

Год новый будем начинать!

Это не все.Остальное затерялось где-то

Перечитывая старый дневник...или я...
Стихи
2
Вороньё......
Стихи
3 56
на прощание
Стихи
2
RSS-материал