Кукла Моделирование конструирование Розшите сонцем народне вбрання Ткань

Під різдво у печі напекла пирогів,
Що чекають в холодній світлиці.
Наварила куті, запасла чорнослив,
подарунками вкрита полиця.

Вигляда без кінця все своїх діточок -
Ті блукають у пошуках щастя...
Без її казочок підростає внучок,
Бо ж навідує бабцю не часто.

В мами мудра, ясна й молода голова,
Серце - сонечко, руки - проміння.
Материнські прості, наче зерно, слова
І поради надійні, безцінні.

Доки мати жива - не страшна самота:
Все лихе від душі відступає.
То її доброта материнська свята
Перепони й напасті долає.

Рідна ненька, мов бджілка, газдує одна.
Мов земля, щедра й лагідна мати.
Оберіг і продовження роду вона,
Не посмійно про це забувати.

Берегиння життя, берегиня житла,
Захисниця сімейного роду.
Берегиня добра, щастя миру й тепла,
Берегиння Землі і Народу!
В’ячеслав Друзяка.

Кожній красуні (однаково, хто вона –
Дівчина, жінка, вдова...),
Наче прикраси до сукні коштовної,
Личать красиві слова:
Квіточко, ягідко, зіронько, сонечко,
Вічності світлая мить,
В моїй життєвій темниці віконечко
Прямо в небесну блакить.
Ластівко, ласичко, ясочко, любонько,
Промінь ласкавих очей,
Світ мені білий без тебе, голубонько,
Став би темніш від ночей.
В гарному йменні твоєму, ромашечко,
Ясний весняний розмай.
Лиш не сумуй, не журись, моя пташечко,
Піснею світ звеселяй.
Дівчинко, дівонько, мила дівчиночко,
Сонечку в небі радій,
З медом бурштиновим писана риночко,
Зплекана з мрій і надій,
Ніжна веселко, прекрасна купавонько,
Дощик о літній порі,
Дивна перлинко, пелюсточко, яблунько,
Цвіте рожевий зорі.
В йменні твоєму – пісні солов`їнії,
Чисте дзюрчання струмка,
Подих легкий вітерця над долиною,
Мова гаїв гомінка.
Дівчинко мила, горіхове зернятко,
Ніжні пелюсточки вій,
Б`ється у грудях гарячеє серденько,
Губ полум`яних розвій.
Доленько, заїнько, ліліє, рибонько,
Щастя надіє хмільна,
Айстро, намистинко, Мавко, лебідонько,
Серця мого таїна,
Цвіте вишневий, берізко, билиночко
З саду незвіданих мрій,
Ніжна Снігуронько, серця кровиночко,
Світе непізнаний мій...
Сотні є гарних словесних прикрас –
Коханим даруйте їх раз-у-раз.
Василь Михайлович Рудий

Жінка щаслива…
Жінка щаслива сім’єю.
Тим, що вона є кохана,
Тим, що в родині із нею
Сонце встає вранці рано.
Жінка щаслива в коханні
І у дитячій любові.
Адже без цього є марні
Будні й години святкові.
Жінка щаслива душею,
Тим, що вона – берегиня.
Серце жіноче безмежне:
Сповнене ласки й терпіння.
Жінка щаслива і люба
Навіть в рутинності справ,
Лише коли її іменем,
Хтось свою мрію назвав.
Марина Кузьменко