Страна Мастеров – сайт о прикладном творчестве для детей и взрослых: поделки из различных материалов своими руками, мастер-классы, конкурсы.


Kroshka.Milashka
Ссылка на профильKroshka.Milashka
ОткудаСлавутич, Украина
Последний визит29 августа, 2015 - 16:34
В Стране Мастеров4 года 40 недель
День рождения14 ноября
Знак зодиакаСкорпион Скорпион
Отношение к комментариямПриму любые комментарии
Статистика
В избранных у 43 пользователей, работы избраны 193 раза
К сожалению, пользователь ничего не написал о себе.

Записи в блоге

Работа на конкурс "Лето" 1...
Кукольная жизнь
16.06.2015
17
Конкурс "Лето на пороге"!...
Игра, конкурс, Кукольная жизнь
01.06.2015
14 162
Работа на конкурс "Вязаная мода...
Кукольная жизнь
19.02.2015
20

Дівчинка плаче, пускаючи тата.

Отця на війну забирають…

Зажурено дивляться сині очата,

Дитинство в малят відбирають…

 

Маруся почує, як плаче матуся

Вночі, в одинокій постелі.

І скаже маленька: «Матусю, боюся,

Боюся за тата в пустелі…»

 

Мати витере сльози на своїх щоках

І скаже маленькій дитині:

«Не бійся, Марусю, татусь у степах,

У білій і світлій хатині.

 

Він скоро вернеться до нас навіки

Чрез тиждень чи два, я не знаю…

І поїдемо звідси. Побачиш ріки,

Їх Дунай і Дніпро називають..»

 

Маруся у відповідь тільки кивнула

Й пішла до своєї кімнати.

Сердечко маляти давно вже збагнуло,

Що татові треба писати.

 

Писати листа, надіслать образок,

Підтримати всім, чим завгодно…

На листочку – слова, на малюнку – бузок,

А у серці – надія все одно.

 

Зробивши велику роботу уже

Дитина пішла до матусі:

«Матусю! Най тато оце збереже,

Най буде носить у кожусі!..»

 

Мама узяла малюнок, листа,

Про себе його прочитавши,

Приємна усмішка сплила на вуста,

Всі думки похмурі всмоктавши.

 

Ну ось вже стоять біля пошти в селі,

Маля бандерольку тримає.

У вирі думок, у гадок джерелі

Матуся лиш гірко зітхає.

 

Згрузили  в машину. Поїхав у даль

Той лист, що Маруся писала.

Довкола усе так блищить, як кришталь,

Цей сніг, що маля не чекало….

 

***

Маруся побігла дверей відчинять,

А там листоноша стояв.

Хотів він Марусі конверта віддать.

Маруся взяла, обійняв.

 

«Напевно, від тата цей лист!» --

Здогадалась,

Побігла до мами конверт показать

Забігши в кімнату, дитина всміхалась,

Все швидко старалась вона розказать.

 

Матуся схопила конверт, обійняла,

Віддала Марусі листочок.

Маруся уважно його прочитала,

Згадала отця і ставочок.

 

А мати взяла собі інший відразу:

У ньому йшлося немало,

Та побачила перші слова, першу фразу

Від страху на ліжко упала.

 

Котились з очей ті маленькії сльози,

Це дуже велика ціна!

З'явилась новина, як влітку морози…

Зовсім не жалкує війна!

Війна очима дітей...
Стихи
15.02.2015
1