Поделиться:
Віддаляючи холод зими,
Наближаючи казку літа,
Як безцінний дарунок землі,
Розцвітають для нас первоцвіти
У нас сьогодні вранці дивина була:
Вчителька до школи квітку принесла.
Ще ж сніги лежать довкола!
Я не бачив ще ніколи
Таких квітів білих ніжних,
Як малесенький підсніжник!
Над чим кружляють бджілки
І весело бринять?
Листки – зелені стрілки
Із землі стирчать.
У квітки, як долонечки,
Пелюстки шовкові.
Розцвіли на сонечку
Крокуси чудові.
Ледве сніг зійти зуміє,
Тільки сонце зблисне,
На галявині синіє
Проліска дволиста.
Це на радість дітворі
Справжнє диво! Треба ж!
Синє небо угорі
Й під ногами небо.
Проти сонця на горбочку
У березовім гайку
Заховалися квіточки
У сріблятенькім пушку.
Буде ще буяти літо,
Зеленітиме трава,
А сьогодні ніжним цвітом
Зацвітає сон-трава.
Ще далеко здається до літа
І зима ще злітає з небес.
Та цвітуть на землі первоцвіти
Найпрекрасніші із чудес.
Вже недалеко до весни,
А там вже скоро й літо.
Ще лісу сняться тихі сни,
Та вже не спиться квітам.
Із ледь розмерзлої землі
Тихенько виглядають,
Свої голівоньки малі
До сонця простягають.
В них стільки мужності і сил!
Я тихо заздрю квітам.
Мені б дожити до весни,
А там ще жити й жити...
Прекрасні первоцвіти
Чудесные у Вас первоцветы! А стихи собственного сочинения? Если нет, то необходимо указать автора/ов.
Спасибо за комментарий. Стихи мои